В лісництво несподівано прийшла провірка,
І ревізор в конторі вибрав «дані»,
І з нами в ліс пішов, щоби зробити звірку,
Переконатися у їхнім виконанні.
Дорогою знайшли гриба, грам так на сто,
Рішили ревізору в дар віддати,
А Юра – майстер наш, на то
Дає йому «рецепку» записати:
« Візьми круглесеньку пательню,
На ню цибулі накриши,
І кинь туди ще масті жменю,
А потім вже в кінці кидай гриби.
Коли почуєш – зашкварчало,
Й куски цибулі вже почервоніли,
Поріж надрібно кіло сала
І влий сметани, щоби закипіли.
Тоді все це перемішай,
Пів кіла ковбаси додай.
Попробуй чи смачненька страва,
Бо якщо ні, то є на то приправа.
Приправа є, та ще щось треба…
«Рецепці» ще не є кінець,
І у пательню є потреба 
Добавити з десяток десь яєць».
Усе те ревізор спокійно слухав,
Устав, потилицю почухав:
« Рецепка» добра, нічого казати.
А де гриба мені дівати?
Якщо там яйця, сало й ковбаса,
То не потрібно вже й гриба.
Бери ти Юрку гриб додому
І про «рецепку» не кажи нікому»